top of page

Заклад дошкільної освіти №6 "Мальвіна"  Мирноградської міської ради

104954306_3138157206230757_5517571998074
108046648_723811585105357_50203804879235
117806659_3381347125263743_7719707948324

Правила спілкування з дитиною дошкільного віку

1.  Дорослі повинні чітко визначити, яких правил дитина повинна дотримуватися завжди і обов’язково, а які можна деколи й порушити. А щоб малюкові було легше підкоритися, запропонуйте йому компроміс. Наприклад, якщо дитині дуже хочеться ліпити з пластиліну на килимі у спальні, розстеліть на килимі церату або попросіть дитину розташуватися на кухні.

   2.  Не встановлюйте забагато лімітів. Інакше Ви не лише придушите дитячу допитливість, а й змусите дитину розпочати боротьбу, у якій батьки зазвичай програють.

    3.  Якщо малюк на будь – яку Вашу вказівку реагує, не замислюючись, словом «ні», звертайтеся до нього так, щоб він просто не зміг так відповісти. Наприклад, замість того, щоб грізно сказати: «Так ти будеш нарешті одягатися?», краще запропонуйте: «Давай я допоможу тобі вдягнутися» або запитайте: «Що ти хочеш одягти – штани чи шорти?». Хороший спосіб пом’якшити негативне враження від заборон – висловлювати свої вимоги так, щоб вони не звучали категорично.

   4.  Допоможіть дитині впоратися зі своїми почуттями. Вона ще занадто мала, щоб увечері сказати: «Я сьогодні дуже втомилася, у мене стрес». Замість цього вона влаштовує Вам по дорозі з садка істерику через не куплену цукерку. Заспокойте малюка такими словами: «Я знаю, що в тебе був важкий день, тому зараз ми прийдемо додому і я придумаю тобі цікаву гру». Тоді дитина зрозуміє, що з нею відбувається, і не муситиме перевіряти, чи так уже погано кричати серед магазина. Крім того, їй буде приємно, що ви уважні до її емоцій.

     5. Будьте готові до несподіваних витівок свого малюка. Майте на увазі, що дошкільник ще не вміє володіти собою так, як дорослі. Будь – яка зміна обставин може викликати в дитини бажання суперечити Вам. Це відбувається тоді, коли дитина невпевнена в собі, через втрату контролю над собою й над ситуацією, а зовсім не тому, що їй хочеться вередувати, псувати Вам нерви.

         Пам’ятайте, що виховання – це важка праця. І не багато хто з батьків може поводитися з дітьми день у день однаково. Ми періодично відчуваємо свою безпорадність перед примхами дітей дошкільного віку і як результат зганяємо злість на них. Якщо Ви втратили самовладання, найкращий вихід – вибачитися перед дитиною. І Ви переконаєтесь, що вона охоче Вас пробачить. Добре допомагає в критичних ситуаціях і почуття гумору. Не хвилюйтеся, рано чи пізно Ваше дитя зрозуміє все, чому Ви його навчили, і перетвориться на хорошу людину. На все свій час! 

Десять заповідей батькам


1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно ви­ховувати, треба знати вікові та інди­відуальні особливості дитини.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневаж­ливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відпові­дальна особистість.

5. Будьте терплячими. Ваша не­терплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх ви­могах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для вико­нання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідов­ністю.

7. Вчіть дитину самостійно прий­мати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близь­ких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласни­ками, друзями. Порівнюйте, якою во­на була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батькі­вської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що у вас не­має часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.

Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами пе­дагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bottom of page