Заклад дошкільної освіти №6 "Мальвіна" Мирноградської міської ради
ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДИТИНИ
(що потрібно знати батькам)
Особиста гігієна дитини - важлива умова здоровя не лише її, але і тих дітей, що знаходяться поруч.
Памятайте! Дітям дошкільного віку важливо прищепити такі навички:
- умивання та купання;
-миття голови,розчісування волосся;
-обрізання нігтів;
-миття рук перед їжею, після відвідування вбиральні та прогулянки;
-користування носовою хустинкою.
Найліпшим методом прищепити дитині гігієнічні навички є навчання під час гри або особистий приклад.Дитина не буде робити щось, якщо батьки лише пояснюють, як правильно, а самі не дотримуються цих правил. Адже діти не усвідомлюють, навіщо боротися з брудом та мікробами.Вони виконують усі гігєнічні процедури лише тому, що так роблять мама і тато. Батьки на власному прикладі показують дитині, що митися та розчісуватися-добре та приємно,а головне корисно.
Ставлення людини до власного здоровя формується саме в дитинстві.
(на матеріалах журналу "Медична сестра"№2/2015).
ПАМЯТКА
для батьків щодо профілактики гострих-кишкових інфекцій
ЯКІ НАЙВАЖЛИВІШІ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ПРАВИЛА ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ В СІМЇ,ЩОБ УНИКНУТИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ:
1.Мити руки з милом.
2.Регулярно підстригати нігті.
3.Відучити дитину від шкідливої звички - гризти нігті.
4.Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.
5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.
6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.
7.При кулінарній обробці мяса,риби,молока температура повинна становити 100С. Заморожені продукти - повністю відтанути.
8.Готові страви краще вживати одразу, страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.
9.Розігрівати страви потрібно при температурі не нижче за 100С.
10.Не зберігати готові страви поряд з сирими.
11.Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.
12.Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємностях, які щільно закриваються.
13.Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.
14.Важливий фактор - чистота на кухні, чисті рушники для рук.
15.Використовувати воду гарантованої якості або додатково кипятити її.
ВАКЦИНАЦІЯ ДИТИНИ
Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до нього через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контакти з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.
Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?
Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.
Про що необхідно сказати лікареві:
1. Чи не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?
2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує він у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?
3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?
4. Необхідно розповісти, як дитина переносив попередні щеплення, підвищувалася чи є у нього температура, погіршувався чи самопочуття та ін
5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.
6. Необхідно сказати, чи отримувала дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самому.
Якщо при огляді перед щепленням лікар робить висновок, що дитина практично здорова, проводиться щеплення.
ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА СКАРЛАТИНИ
Скарлатина
Скарлатина являє собою дитяче гостре інфекційне захворювання, збудник якого на сьогоднішній день ще недостатньо добре визначений, проте вважається, що на появу хвороби впливає гемолітичний стрептокок. Скарлатиною в основному хворіють діти віком від 3 до 10 років. Новонароджені, що вболівають скарлатиною зустрічаються дуже рідко. Інфекція захворювання переходить повітряно-крапельним шляхом від носить вірус дитини до здорового, через бризки слини, слиз із носоглотки, або через білизну, іграшки, книги та інші речі, до яких торкався заражений дитина.
Хворого на скарлатину дитини, найчастіше ізолюють від суспільства в домашніх умовах, за умови, що буде дотримуватися постільного спокійний режим. При важкого ступеня захворювання або за відсутності нормальних умов утримання в домашніх умовах дитину кладуть в інфекційне відділення. Найважливішим заходом у профілактиці є виявлення хвороби на початковому етапі і їх подальша ізоляція. Квартири, дитячі установи відразу закриваються на карантин. Дітям, що контактували з хворим, протягом тижня заборонено відвідувати людні місця. Тільки через 14 днів дітям, що перехворів скарлатиною, можна повертатися до дитячого закладу.
Для уникнення поширення інфекції скарлатини, на ранковому прийомі дітей зобов’язана оглядати медсестра. При виникненні підозри на скарлатину дитині категорично заборонено перебувати в колективі.
Незалежно від того, яка ступінь тяжкості скарлатини у дитини, він зобов’язаний близько 2-х тижнів приймати антибіотики.
Малюкам не можна дивитися телевізор
Оптимальна життєдіяльність людини неможлива без дотримання режиму дня, чергування активної діяльності та відпочинку, бадьорості та сну. Обов'язковим, надзвичайно важливим з точки зору формування здорового способу життя елементом режиму дня є відпочинок, основними видами якого є щорічний, щотижневий, щоденний та короткочасний. Небезпечним для здоров'я і працездатності людини є нехтування щоденним, а особливо щотижневим відпочинком від навчання, професійної діяльності. Такий відпочинок являє собою фізіологічну потребу організму. Кращими його формами слід вважати перебування на свіжому повітрі, прогулянки, заняття фізкультурою і спортом.
Великого поширення в останні роки набуло телебачення. На перегляд телепередач у середньому щодня витрачається 1,5 - 3 год. Значна частина населення, в основному діти шкільного віку, проводять біля телевізора 3 - 5 год. на день і навіть більше. Щоб запобігти негативним наслідкам цього, необхідно дотримуватися певних гігієнічних рекомендацій. Не принижуючи культурного значення телевізійних передач, треба зауважити, що їх потрібно регламентувати, як додаткове навантаження на очі, нервову систему і психіку. Тривалість перегляду телевізійних передач має нормуватися відповідно до віку дитини.
Доведено, що через 60 хвилин безперервного перегляду телевізійної передачі помітно погіршується гострота зору, з’являється спазм внутрішніх очних м’язів (спазм акомодації), що сприяє розвитку й прогресуванню короткозорості. Тривалість перегляду телевізійних передач для дітей 4-5 років не повинна перевищувати 20 хвилин, для дітей 6-ти років - 30 хвилин, школярам молодшого шкільного віку рекомендується дивитись телевізор не більше 30-40 хв., старшим учням по 1-1,5 години. Поряд з обмеженням частоти і тривалості перегляду телевізійних передач необхідно створювати для цього умови, які знижують втому очей. Висота встановлення телевізора повинна бути 1 – 1,3 м., відстань від екрана телевізора повинна залежати від його діагоналі, так наприклад при використанні телевізора з розміром екрана по діагоналі 59-69 см відстань повинна бути в межах 4-6 м. Також дивитись телевізор не рекомендується збоку, а лише сидячи перед екраном. При перегляді телепередач в кімнаті не повинно бути темно, її рекомендується освітлювати рівномірним розсіяним світлом, яке не потрапляє прямо в очі присутнім, в денний час вікна бажано закривати легкими світлими шторами для запобігання відображення сонячних блисків. Дивитися телепередачі перед сном небажано з двох причин: по-перше, на вечір очі дитини стомлені і додаткове навантаження на них шкідливе; по-друге, будь-яке збудження нервової системи на ніч погіршує відпочинок організму, зокрема очей.
Шановні дорослі! Не полінуйтеся переглянути програму телебачення на майбутній тиждень. Відберіть ті передачі, що корисно і цікаво подивитися дитині і врахуйте, що загальний час перегляду телепередач дітьми до 7 років не повинен перевищувати 6-7 годин на тиждень, дітьми від 7 до 12 років - 10 годин. Також намагайтеся, щоб дитина не дивилася телевізор більш як півгодини підряд.
